A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Комунальна установа
"Інклюзивно-ресурсний Центр"
Буської міської ради

Рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектру

Дата: 18.09.2020 10:20
Кількість переглядів: 900

Розлади аутистичного спектру – це загальний розлад розвитку, що має неврологічну природу і характеризується такими групами порушень, як:

  • стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії;
  • обмежені повторювані дії, інтереси, діяльність (зокрема, стеоретипні сенсорні дисфункції) тощо.

Дітей з розладами аутистичного спектру відрізняють вроджена відсутність соціальних якостей, несвідоме вибудовування захисних реакцій (м’язове напруження (своєрідний «панцир», тілесний блок на рівні грудини та шиї)), гіперфокус (виокремлення деталі предмета без взаємозв’язку з цілим та поза контекстом), стеоритипні дії тощо.

У деяких дітей з розладами аутистичного спектру спостерігаються різні за ступенем прояву інтелектуальні порушення, однак інтелектуальна недостатність не є характерологічною ознакою. Такі діти можуть мати хороші інтелектуальні здібності та обдарованість у певній сфері (музика, математика, художня творчість тощо).

Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості (від цілковитого занурення у власний світ та відсторонення від оточення до мінімальних аутистичних проявів, таких як: захоплення винятково власними інтересами та значні труднощі під час спілкування, взаємодії з людьми). Причини виникнення аутизму наразі залишаються недостатньо диференційованими.

Головна особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати завдання аналогічної складності з конкретним змістом.

Стратегії підтримки дітей в освітньому середовищі

Загальні рекомендації щодо просторово-фізичного середовища:

  • Під час планування простору приміщення групи (класу) необхідно враховувати його багатофункціональність та передбачати такі зони:
  • навчальна (організвція навчальних занять і предметно-практичної діяльності);
  • ігрова (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів);
  • «жива природа» (організація спостереження за рослинами, тваринами);
  • релаксаційна (місце відпочинку і усамітнення дитини).
  • Просторові ресурси навчального приміщення мають бути взаємопов’язані з предметними ресурсами (для кожної зони закладу освіти): навчальна зона – посібники, дидактичні матеріали, необхідне приладдя; ігрова зона – ігровий матеріал.
  • Для підвищення адаптивних можливостей дитини необхідно послідовно працювати над: вирівнюванням тонусу, вивільненням напруги, досягненням гравітаційної стійкості, статичною та динамічною рівновагою, узгодженням координації тощо. Це передбачає також розвиток вправності, мобільності та витривалості дитини.
  • Використання візуальних стимулів (малюнки, піктограми, графіки тощо).

Загальні рекомендації щодо розвитку мовленнєво-комунікативної сфери:

  • Розвивати здатність встановлювати і підтримувати контакт з оточуючими людьми.
  • Навчити керувати власною поведінкою під час спілкування.
  • Вчити правильно вступати у процес взаємодії, підтримувати спілкування.
  • Розширювати коло спілкування, налагоджувати правила взаємодії через наслідування навичок дорослого.
  • Вчити оптимально використовувати вербальні й невербальні комунікативні засоби.
  • Розвивати спостережливість, вміння оцінювати свої стосунки з людьми.
  • В початкових класах розвивати читацькі вміння за допомогою методу заучування написаних слів (глобального читання), озвучувати власні бажання за допомогою складання речення з карток з окремими словами тощо.
  • Формувати комунікативні навички шляхом розвитку мовлення, розуміння мови (вербальні або візуальні засоби, за допомогою конкретних понять або образних символів; за допомогою жестів або письма; використання засобів допоміжної комунікації).

Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

  • Підтримка нормального розвитку (соціалізація, розвиток комунікації, моторних навичок, уяви).
  • Добір завдання за принципом максимальної зрозумілості для дитини та мінімальної інструкції.
  • Використання засобів мистецтва (малювання, ліплення, колаж), ігор з водою та іншими предметами побуту.
  • Розширення уявлень про навколишній світ (за тематичними блоками з використанням малюнків тощо).
  • Впровадження візуальної підтримки, що дає змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, які поступово скеровують різні прояви у дітей. Використання різновидів візуальної підтримки (розклади, правила, алгоритми дій тощо).
  • Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного обладнання, маніпулювання предметами тощо).
  • Розвиток пізнавальних процесів (спонукання до зацікавленості довкіллям; опанування технік читання, писання, лічби тощо).

Загальні рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

  • Встановлення меж дозволеної поведінки для дитини не тільки під час занять і в родинному колі.
  • Дитину з розладами аутистичного спектру необхідно навчити поважати дорослого та орієнтуватися на нього. Незважаючи на те, що такі діти, начебто, не звертають увагу на інших людей, більшість з них, з притаманною їм кмітливістю і спостережливістю, дуже швидко навчаються керувати своїм оточенням, чинити свавілля, роблячи лише те, що хочуть самі. Як наслідок, діти підпорядковують своїм бажанням дії дорослих, легко маніпулюють ними.
  • Усвідомлено маніпулювати поведінкою дитини з розладами аутистичного спектру, після чого вона має зробити вибір: 1) підтримувати подібні прояви й залишити все в незмінному стані; 2) припинити їх, і тоді всі дорослі, як справжні вихователі, послідовно і систематично дають їй зрозуміти, що вона – дитина, і має слухатися дорослого, мати повагу до нього, бути уважною, коли він щось робить або говорить.
  • Відслідковувати особливі поведінкові прояви дитини, а також фіксувати ситуації, коли у неї зявляється проблемна поведінка.
  • Для формування в дитини соціальних якостей доцільно застосовувати такі підходи та методи: «Терапія з однолітками», «Соціальні історії», «Структурована гра», «Тренінг комунікативних умінь», «Відео-моделювання».

Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:

  • Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до освітнього процесу. Зясувати характерні для дитини з аутизмом «барєри навчання».
  • Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання, брати участь у різних видах навчальної діяльності. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.
  • Візуалізовані правила. Зокрема, правила, що пов’язані з вимогами до учня в закладі освіти. Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, - «Стоп», «Спочатку – потім», «Твоя черга – моя черга».

При цьому слід враховувати:

  • Правил має бути не більше п’яти водночас.
  • Вони мають бути конкретними, простими, однозначними.
  • Правила мають бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо).
  • Правила мають бути розташовані у місці, яке бачать всі.
  • Правила мають бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього класного колективу.
  • Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає занадто важкими для себе.
  • Поступове збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.
  • Використання візуальних засобів, презентацій предметів.
  • Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.
  • Організація заходів, спрямованих на налагодження взаємин у колективі (пісні, ігри в м’яч тощо).

Для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутистичного спектру слід використовувати спеціальне обладнання:

  • засоби з обтяжувачами: жилети, манжети, килимки пристосування («вужик»);
  • різноманітне приладдя: еспандери (для п’ястей рук, різні за формою та сенсорними властивостями), сенсорні м’ячі, спеціальні пристосування  («лабіринт» - м’який килимок з кулькою в середині), масажери, масажні м’ячі;
  • сенсорні мішки («Яйце сови»), м’який мат, балансири («пелюстка лотосу», доріжки рівноваги, балансувальні «камінці», балансир «Змійка», балансувальні дошки;
  • комунікативні карточки PECS та ін.

Джерело: Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів:  навчально-методичний посібник / За заг. ред. М.А. Порошенко та ін. – Київ : 2018. – 252 с.

 

 

Підготувала:

практичний психолог

Сендега С. О.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора