Рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектру
Розлади аутистичного спектру – це загальний розлад розвитку, що має неврологічну природу і характеризується такими групами порушень, як:
- стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії;
- обмежені повторювані дії, інтереси, діяльність (зокрема, стеоретипні сенсорні дисфункції) тощо.
Дітей з розладами аутистичного спектру відрізняють вроджена відсутність соціальних якостей, несвідоме вибудовування захисних реакцій (м’язове напруження (своєрідний «панцир», тілесний блок на рівні грудини та шиї)), гіперфокус (виокремлення деталі предмета без взаємозв’язку з цілим та поза контекстом), стеоритипні дії тощо.
У деяких дітей з розладами аутистичного спектру спостерігаються різні за ступенем прояву інтелектуальні порушення, однак інтелектуальна недостатність не є характерологічною ознакою. Такі діти можуть мати хороші інтелектуальні здібності та обдарованість у певній сфері (музика, математика, художня творчість тощо).
Особливості проявів, рівень здібностей дітей, а також інші характеристики при розладах аутистичного спектру можуть бути у різноманітних комбінаціях, а порушення можуть мати різні ступені тяжкості (від цілковитого занурення у власний світ та відсторонення від оточення до мінімальних аутистичних проявів, таких як: захоплення винятково власними інтересами та значні труднощі під час спілкування, взаємодії з людьми). Причини виникнення аутизму наразі залишаються недостатньо диференційованими.
Головна особливість інтелектуального розвитку дітей з розладами аутистичного спектру – це здатність виконувати завдання абстрактного характеру і нездатність виконати завдання аналогічної складності з конкретним змістом.
Стратегії підтримки дітей в освітньому середовищі
Загальні рекомендації щодо просторово-фізичного середовища:
- Під час планування простору приміщення групи (класу) необхідно враховувати його багатофункціональність та передбачати такі зони:
- навчальна (організвція навчальних занять і предметно-практичної діяльності);
- ігрова (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів);
- «жива природа» (організація спостереження за рослинами, тваринами);
- релаксаційна (місце відпочинку і усамітнення дитини).
- Просторові ресурси навчального приміщення мають бути взаємопов’язані з предметними ресурсами (для кожної зони закладу освіти): навчальна зона – посібники, дидактичні матеріали, необхідне приладдя; ігрова зона – ігровий матеріал.
- Для підвищення адаптивних можливостей дитини необхідно послідовно працювати над: вирівнюванням тонусу, вивільненням напруги, досягненням гравітаційної стійкості, статичною та динамічною рівновагою, узгодженням координації тощо. Це передбачає також розвиток вправності, мобільності та витривалості дитини.
- Використання візуальних стимулів (малюнки, піктограми, графіки тощо).
Загальні рекомендації щодо розвитку мовленнєво-комунікативної сфери:
- Розвивати здатність встановлювати і підтримувати контакт з оточуючими людьми.
- Навчити керувати власною поведінкою під час спілкування.
- Вчити правильно вступати у процес взаємодії, підтримувати спілкування.
- Розширювати коло спілкування, налагоджувати правила взаємодії через наслідування навичок дорослого.
- Вчити оптимально використовувати вербальні й невербальні комунікативні засоби.
- Розвивати спостережливість, вміння оцінювати свої стосунки з людьми.
- В початкових класах розвивати читацькі вміння за допомогою методу заучування написаних слів (глобального читання), озвучувати власні бажання за допомогою складання речення з карток з окремими словами тощо.
- Формувати комунікативні навички шляхом розвитку мовлення, розуміння мови (вербальні або візуальні засоби, за допомогою конкретних понять або образних символів; за допомогою жестів або письма; використання засобів допоміжної комунікації).
Загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:
- Підтримка нормального розвитку (соціалізація, розвиток комунікації, моторних навичок, уяви).
- Добір завдання за принципом максимальної зрозумілості для дитини та мінімальної інструкції.
- Використання засобів мистецтва (малювання, ліплення, колаж), ігор з водою та іншими предметами побуту.
- Розширення уявлень про навколишній світ (за тематичними блоками з використанням малюнків тощо).
- Впровадження візуальної підтримки, що дає змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, які поступово скеровують різні прояви у дітей. Використання різновидів візуальної підтримки (розклади, правила, алгоритми дій тощо).
- Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного обладнання, маніпулювання предметами тощо).
- Розвиток пізнавальних процесів (спонукання до зацікавленості довкіллям; опанування технік читання, писання, лічби тощо).
Загальні рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:
- Встановлення меж дозволеної поведінки для дитини не тільки під час занять і в родинному колі.
- Дитину з розладами аутистичного спектру необхідно навчити поважати дорослого та орієнтуватися на нього. Незважаючи на те, що такі діти, начебто, не звертають увагу на інших людей, більшість з них, з притаманною їм кмітливістю і спостережливістю, дуже швидко навчаються керувати своїм оточенням, чинити свавілля, роблячи лише те, що хочуть самі. Як наслідок, діти підпорядковують своїм бажанням дії дорослих, легко маніпулюють ними.
- Усвідомлено маніпулювати поведінкою дитини з розладами аутистичного спектру, після чого вона має зробити вибір: 1) підтримувати подібні прояви й залишити все в незмінному стані; 2) припинити їх, і тоді всі дорослі, як справжні вихователі, послідовно і систематично дають їй зрозуміти, що вона – дитина, і має слухатися дорослого, мати повагу до нього, бути уважною, коли він щось робить або говорить.
- Відслідковувати особливі поведінкові прояви дитини, а також фіксувати ситуації, коли у неї з’являється проблемна поведінка.
- Для формування в дитини соціальних якостей доцільно застосовувати такі підходи та методи: «Терапія з однолітками», «Соціальні історії», «Структурована гра», «Тренінг комунікативних умінь», «Відео-моделювання».
Загальні рекомендації щодо навчальної діяльності:
- Визначити перешкоди, які заважають дитині адаптуватися до освітнього процесу. З’ясувати характерні для дитини з аутизмом «бар’єри навчання».
- Найважливішим елементом організаційних питань навчання є розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Так дитину вчать розуміти зміст розкладу, привчають послідовно виконувати певні завдання, брати участь у різних видах навчальної діяльності. Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи.
- Візуалізовані правила. Зокрема, правила, що пов’язані з вимогами до учня в закладі освіти. Одні з перших правил, яким треба навчити дитину, - «Стоп», «Спочатку – потім», «Твоя черга – моя черга».
При цьому слід враховувати:
- Правил має бути не більше п’яти водночас.
- Вони мають бути конкретними, простими, однозначними.
- Правила мають бути привабливими (можливо, з гумором, у вигляді віршу тощо).
- Правила мають бути розташовані у місці, яке бачать всі.
- Правила мають бути змінними, враховувати актуальність розвитку конкретних учнів та усього класного колективу.
- Надання консультацій і зразків виконання будь-яких завдань, які дитина вважає занадто важкими для себе.
- Поступове збільшення кількості завдань, які потрібно виконати.
- Використання візуальних засобів, презентацій предметів.
- Сприяння соціальному розвитку і розвитку мовлення.
- Організація заходів, спрямованих на налагодження взаємин у колективі (пісні, ігри в м’яч тощо).
Для надання психолого-педагогічної допомоги дітям з розладами аутистичного спектру слід використовувати спеціальне обладнання:
- засоби з обтяжувачами: жилети, манжети, килимки пристосування («вужик»);
- різноманітне приладдя: еспандери (для п’ястей рук, різні за формою та сенсорними властивостями), сенсорні м’ячі, спеціальні пристосування («лабіринт» - м’який килимок з кулькою в середині), масажери, масажні м’ячі;
- сенсорні мішки («Яйце сови»), м’який мат, балансири («пелюстка лотосу», доріжки рівноваги, балансувальні «камінці», балансир «Змійка», балансувальні дошки;
- комунікативні карточки PECS та ін.
Джерело: Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів: навчально-методичний посібник / За заг. ред. М.А. Порошенко та ін. – Київ : 2018. – 252 с.
Підготувала:
практичний психолог
Сендега С. О.
