A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комунальна установа
"Інклюзивно-ресурсний Центр"
Буської міської ради

Корисна інформація: Емоційний розвиток дітей з порушенням інтелектуального розвитку

Дата: 21.05.2020 16:20
Кількість переглядів: 102

Емоції – становлення дитини до навколишнього середовища, до того, що вона відчуває та робить у формі безпосереднього переживання.

                                     
         Особливість розвитку емоцій у дошкільника з інтелектуальними порушеннями- безпосередній вплив їх на поведінку. Емоції що виникають, коли дитина практично не контролює; її поведінка виражає безпосередні та мимовільні  почуття та бажання. Почуття та бажання дитини, попри їх нестійкість, доволі сильні, саме тому вони безпосередні та яскраво виражені: плач, крик, плескання в долоні, агремивні жести, вищання, стрибки- так дитина виражає свій настрій ( радість, стурбованість та ін.) та психічний стан ( агресію, тривогу, незадоволення, тощо). У дитини спостерігається домінування емоційного сприйняття, оскільки їй пізнавальний розвиток недостатньо інтенсивний. Саме тому батьки повинні привчати дитину до словесного( за можливостями) повідомлення про власні емоції, тобно ставити  їй прямі запитання ( «Ти сердишся?», «Тобі страшно?», «Щось болить?», « Скажи абюо покажи, що ти хочеш?» та ін.), на які дитині буде легко відповісти. Визначення дитиною власних емоцій за допомогою слів або жестів запобігатиме розвитку афективностію
          Афективність- бурхливе реагування дитини на ситуацію, швидка зміна одного емоційного стану на інший, емоційна імпульсивність.

        Емоції характерні для дитини з інтелектуальними порушеннями в дошкільному віці
Дитина з особливостями розвитку мислення схильна до більшої афективності, тобто домінує її емоційне ставлення до навколишнього світ. Емоції виражають її потреби. Дитині з інтелектуальними порушеннями може бкти притаманним вираження таких емоцій, як агресивність, тривожність , стурбованість, схвильованість, радість, у прямій формі, безпосередньо в поведінці. Поведінкові дії можуть мати характер капризів, недотримання вимог дорослого, агресивних, іноді шкідливих дій. Варто пам?ятати: такі прояви в поведінці не є усвідомленими й осмисленими дитиною, через те вони й виражають безпосередні її почуття.Дорослий має знати, що ставитися до таких проявів поведінки треба з розумінням та поступливістю. Так, дитину можна пригорнути, обійняти, заспокоїти. Голос у вираженні вимог до дитини має бути спокійним, лагідним, урівноваженим. Слід ставити такі запитання дитині, щоб вона намагалася проговорювати кожну свою дію або емоцію.

                                   
Особливості емоційної готовності молодшого школяра до навчальної діяльності
            Одна головних особливостей з психологічного розвитку дитини в дошкільному дитинстві- сформованість на етапі завершення психологічної готовності до шкільного навчання, що визначається ще і як шкільна зрілість його.
      Шкільна зрілість поділяється на інтелектуальну, емоційну та соціальну складові. Особливе значення для молодших школярів має емоційна зрілість. Саме розвидненість у дитини здатності підпорядковувати власну поведінку нормам і правилам шкільного життя – запорука подальшого становлення дитини в ролі школяра. Емоційна зрілість передбачує формування довільності психічних процесів( пам?яті, уваги, сприймання), емоцій та поведінки.
      Емоційна зрілість – здатність дитини контролювати власні імпульсивні бажання та порреби, прояви емоцій та сформовані в неї навички підпорядковувати власні емоції нормам і вимогам дорослих; розвинена здатність виконувати не досить цікаве для неї завдання.
      Слід памятати, що в молодшому шкільному віці з дитиною можжуть бути проблеми з оволодінням правилами та нормами навчального процесу. Батьки мають право подбати про збереження психологічного здоров?я й комфорт дитини, надаючи їй постійну підтримку, допомагаючи знімати емоційне напруження, що виникає внаслідок оволодіння навчальною діяльністю та набуття навичок дотримання правил та норм. Дитині треба дозволяти гратися та дослухатися до власних потреб і бажань, розпитувати, як вона провела свій лень, необхідно проводити з нею час на повітрі.
     У випадку досить низького рівня сформованості емоційної зрілості батькам доцільно звернутися по допомогу до психолога, оскільки несформованість емоційної зрілості може бути показником наявності в дитини негативних психічних станів ( страху тривоги, агресії, депресії та ін.).

 

Використана література:Дитина з порушенням інтелектуального розвитку?   Трикоз С.В., Блеч Г.О.- Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018.- 40с ( СТ21-23; СТ 32-33).
Зображено використано із мережі Інтернет


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора